- безлюдько
- -а, ч., розм.Те саме, що відлюдник; відлюдько.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безлюдько — (той, хто тримається / живе осторонь від інших людей), відлюдок, відлюдько, нелюдим, самітник, анахорет, сич, дикун, вовкулак(а) … Словник синонімів української мови
безлюдько — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
відлюдник — 1) (той, хто тримається / мешкає осторонь від інших людей), відлюдок, відлюдько, нелюдим, самітник, безлюдько, сич, дикун, вовкулак(а) 2) (релігійний фанатик, який мешкає у відлюдному місці), пустельник, відлюдник, самі[о]тник, аскет, скитник,… … Словник синонімів української мови